Микола Самак. Йому було всього 22… Але життєвого досвіду у нього було на всі 50… Рано втратив батьків, залишився круглою сиротою… Але був незвичайною Людиною.
Доброта просто «випирала» з нього, тепло яке дарував він усім довкола, просто заворожувало. За сім років нашої дружби, я ніколи не чула від нього нарікань на життя – жодних….
Хоча жилося йому дуже не солодко. Текуче, Франківськ, Рогатин, Тернопіль, Коломия, де він тільки не жив… є всюди… Я не можу описати ті емоції, які переповнюють…
Його не стало… Він віддав життя, щоб захистити Україну.
Дякую, за те, що був поруч, за підтримку, за ті неймовірні емоції та моменти, подаровані Тобою… Ти назавжди залишишся в моєму серці… пробач…
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ….
Будь першим хто прокоментує